Пошуковий запит: (<.>A=Луговенко Т$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 11
Представлено документи з 1 до 11
|
1. |
Луговенко Т. Г. Аматорські об’єднання як чинник всебічного розвитку творчої особистості [Електронний ресурс] / Т. Г. Луговенко // Культура і мистецтво у сучасному світі. - 2010. - Вип. 11. - С. 114-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kmss_2010_11_16
|
2. |
Луговенко Т. Г. Становлення народного танцю в системі художньої самодіяльності Радянського Союзу у 20-х – 30-х роках ХХ століття [Електронний ресурс] / Т. Г. Луговенко // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Мистецтвознавство. - 2018. - № 1. - С. 117-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPUm_2018_1_20 Досліджено становлення народного танцю в системі художньої самодіяльності Радянського Союзу у 20-х - 30-х роках ХХ ст. Розглянуто шлях перетворення фольклорних форм танцювального мистецтва і танцюристів-одинаків в державні організації професійних та самодіяльних хореографічних колектив. Проаналізовано тенденції впливу професійного хореографічного мистецтва на аматорське. Охарактеризовано ідеологічну забарвленість державних програм, що сприяли становленню та розвитку національного хореографічного мистецтва.
|
3. |
Луговенко Т. Г. Специфіка розвитку аматорських хореографічних колективів народного танцю у 40-80 рр. ХХ ст. [Електронний ресурс] / Т. Г. Луговенко // Молодий вчений. - 2018. - № 7(2). - С. 385-388. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2018_7(2)__19
|
4. |
Луговенко Т. Г. Прояви естетики скомороства в балетних образах [Електронний ресурс] / Т. Г. Луговенко // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. - 2019. - № 1. - С. 347-350. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdakkkm_2019_1_70
|
5. |
Луговенко Т. Г. Символіка кольороназв у балеті [Електронний ресурс] / Т. Г. Луговенко, В. А. Грек // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Мистецтвознавство. - 2019. - Вип. 32. - С. 115-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrkm_2019_32_20 Виявлено роль колірних прикметників у назвах балетів. Доведено, що колірні лексеми у назвах балетів є семіотичними маркерами - дієвим способом активізації уваги та уяви глядачів, що породжує відповідні асоціації та почуття. Колір виступає важливим засобом не лише образної характеристики героїв, а й сприяє цілісному осягненню художнього образу твору. Також колір у сценографічному оформленні балетів є композиційним фактором змістовного поглиблення твору. Кольороназви художніх творів спрямовують увагу на систему колірної символіки, що у балетному театрі, зазвичай, є типовою. Зазначено, що в балеті сформувалися як власні стійкі асоціації ("білий балет" - білий колір як символ абсолютної чистоти та безтілесності), так і загальноприйняті (чорний - смерть: "Чорна шаль"; червоний - кров: "Червона Жизель"; блакитний - свіжіть, кохання: "Блакитний Дунай" та ін.).
|
6. |
Луговенко Т. Аспекти формування репертуару дитячого хореографічного колективу як запорука виховання естетичного смаку суспільства [Електронний ресурс] / Т. Луговенко // Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки. - 2018. - № 1. - С. 145-151. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdup_2018_1_29
|
7. |
Луговенко Т. Г. Твори І. Стравінського в балетному театрі України [Електронний ресурс] / Т. Г. Луговенко, В. А. Грек // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Мистецтвознавство. - 2020. - Вип. 36. - С. 164-169. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrkm_2020_36_27 Виявлено твори на музику І. Стравінського, поставлені в балетному театрі України. Зазначено, що попри незначну кількість утілень музики композитора в українському балеті, можна виявити тенденцію інтерпретування ранніх, найбільш відомих балетів композитора ("Жар-птиця", "Петрушка", "Весна священна"), що спираються на початкові варіанти М. Фокіна та В. Ніжинського, а також постмодерністські версії. Серед балетів, створених І. Стравінським після 1913 р., на українській сцені втілено одноактні "Поцілунок феї" та "Пульчинела". Стверджується, що основна з причин переважного звернення до ранніх балетів композитора - їх драматургічна стрункість.
|
8. |
Луговенко Т. Г. Роль взаємозв’язку професійних та самодіяльних колективів народного танцю у вихованні підростаючого покоління в Україні (40–80-і роки ХХ століття) [Електронний ресурс] / Т. Г. Луговенко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5 : Педагогічні науки: реалії та перспективи. - 2018. - Вип. 63. - С. 102-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_5_2018_63_26
|
9. |
Луговенко Т. Г. Межа естетичностівтілення образів у сучасній хореографії [Електронний ресурс] / Т. Г. Луговенко // Арт-платФОРМА. - 2022. - Вип. 1. - С. 279-292. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artpl_2022_1_15
|
10. |
Грек В. Твори І. Стравінського в балеті: хронологія та типологія [Електронний ресурс] / В. Грек, Т. Луговенко // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Мистецтвознавство. - 2021. - Вип. 38. - С. 127-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrkm_2021_38_22 Cтверджено, що твори І. Стравінського стали основою для створення великої кількості хореографічних вистав як класичного та неокласичного стилю, так і в постмодерністській естетиці упродовж ХХ - перших двох десятиліть ХХI століття. Проведено умовну диференціацію бал етів за групами: ранні балети "Жар-птиця", "Петрушка", "Весна священна"; балетні вистави після 1913 р. - традиційні та синтетичні; не балетні твори, що стали музичною основою для балетних інтерпретацій. Першим постановником більшості творів І. Стравінського на не балетну музику був Дж. Баланчин у трупі "Нью-Йорк Сіті Балет".
|
11. |
Луговенко Т. Г. Пошук сучасних інтонаційних рішень і прийомів на прикладі традиційного українського хореографічного мистецтва [Електронний ресурс] / Т. Г. Луговенко, В. А. Грек // Арт-платФОРМА. - 2023. - Вип. 1. - С. 359-371. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artpl_2023_1_19
|